Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Левандовська Х$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Вакалюк І. П. Особливості толерантності до фізичних навантажень в постінфарктному періоді залежно від наявності декомпенсації серцевої недостатності [Електронний ресурс] / І. П. Вакалюк, Х. В. Левандовська // Art of medicine. - 2019. - № 2. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_2_4 | ||
| 2. |
Вакалюк І. П. Динаміка показників гіпертрофії та ремоделювання лівого шлуночка у хворих з декомпенсованою серцевою недостатністю в постінфарктному періоді після проведеного відновного лікування [Електронний ресурс] / І. П. Вакалюк, Х. В. Левандовська // Art of medicine. - 2019. - № 3. - С. 13-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_3_4 | ||
| 3. | 
Левандовська Х. В. Особливості імуноферментних та електрокардіографічних даних у пацієнтів з декомпенсованою серцевою недостатністю, що виникла після перенесеного гострого інфаркту міокарда до та після лікування [Електронний ресурс] / Х. В. Левандовська // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2019. - № 6. - С. 38-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2019_6_7 Хронічна серцева недостатність (ХСН) залишається на позиції стану, який є потенційно небезпечною фатальною стадією будь-якого серцево-судинного захворювання, демонструючи стійкий ріст розповсюдженості в загальній популяції, що супроводжується прогресивним збільшенням економічних затрат системи охорони здоров'я по відношенню до покращання клінічного статусу пацієнтів, підвищення якості їх життя, зниження ризику смерті. Широка зацікавленість у вивченні біомаркерів у випадку серцевої недостатності (СН) обумовлена тим, що вони можуть покращити діагностику, прогнозування виникнення та декомпенсації хвороби, а також допомогти в оцінці проведеного лікування. Мета дослідження - оцінити значущість визначення концентрації NTproBNP і ST2 плазми крові у пацієнтів із декомпенсованою СН, що перенесли гострий інфаркт міокарда після лікування янтарною кислотою та препаратами аргініну під електрокардіографічним контролем. Обстежено 120 хворих із діагнозом Q-QS і не-Q ІМ, у яких зафіксовано декомпенсовану ХСН II А-Б стадії за класифікацією В. Х. Василенка та М. Д. Стражеска III - IV ФК (за NYHA). Хворі з діагнозом Q-QS ІМ (60 пацієнтів) були сформовані у 4 групи залежно від отриманих методів лікування. Аналогічно були сформовані у 4 групи пацієнти з діагнозом не-Q ІМ (60 пацієнтів). Досліджені групи були однорідними за віком, статтю, тяжкістю перебігу захворювання, тривалістю постінфарктного періоду, наявністю клінічних проявів декомпенсації, що стало основою для включення осіб в дослідження. Проаналізовано динаміку ЕКГ показників хворих із декомпенсованою СН після перенесеного ІМ під впливом проведеної терапії. У більшості хворих на початку контрольованого лікування мали місце ознаки гіпертрофії ЛШ у поєднанні зі зниженою біоелектричною активністю. Застосована терапія сприяла зменшенню випадків синусової тахікардії в аналогічних закономірностях. Відзначено позитивний вплив досліджуваних препаратів на динаміку порушень ритму серця у пацієнтів із декомпенсованою СН після перенесеного Q ІМ. У процесі лікування хворих із перенесеним не-Q ІМ відмічали також позитивну динаміку ряду ознак ЕКГ, зокрема таких як зниження біоелектричної активності серця та гіпертрофії ЛШ. Зокрема, біоелектрична активність міокарда мала чітку закономірність до зниження через 1 міс і, особливо, 2 міс лікування. Аналізуючи динаміку рівня в крові NT-proBNP встановлено його достовірне зниження в усіх групах хворих після отриманого лікування. Згідно з наведеними даними у табл. 1 усі запропоновані схеми лікування призвели до достовірного зменшення рівня даного пептиду в сироватці крові після завершення лікування. Таким чином, можна зробити висновок, що лікування пацієнтів із декомпенсованою СН, яка виникла після перенесеного Q-QS та не-Q ІМ янтарною кислотою та препаратами аргініну, які володіють протиішемічною, антангінальною, антигіпоксичною, ангіопротекторною діями надає можливість забезпечити адекватне лікування декомпенсованої СН, про що свідчить позитивна динаміка імуноферментних та електрокардіографічних показників. З огляду на це, планується розробити алгоритм оцінки якості проведеної терапії, а також визначити частоту та терміни використання даних пептидів для формування терапевтичних рішень.Хронічна серцева недостатність (ХСН) залишається на позиції стану, який є потенційно небезпечною фатальною стадією будь-якого серцево-судинного захворювання, демонструючи стійкий ріст розповсюдженості в загальній популяції, що супроводжується прогресивним збільшенням економічних затрат системи охорони здоров'я по відношенню до покращання клінічного статусу пацієнтів, підвищення якості їх життя, зниження ризику смерті. Широка зацікавленість у вивченні біомаркерів у випадку серцевої недостатності (СН) обумовлена тим, що вони можуть покращити діагностику, прогнозування виникнення та декомпенсації хвороби, а також допомогти в оцінці проведеного лікування. Мета дослідження - оцінити значущість визначення концентрації NTproBNP і ST2 плазми крові у пацієнтів із декомпенсованою СН, що перенесли гострий інфаркт міокарда після лікування янтарною кислотою та препаратами аргініну під електрокардіографічним контролем. Обстежено 120 хворих із діагнозом Q-QS і не-Q ІМ, у яких зафіксовано декомпенсовану ХСН II А-Б стадії за класифікацією В. Х. Василенка та М. Д. Стражеска III - IV ФК (за NYHA). Хворі з діагнозом Q-QS ІМ (60 пацієнтів) були сформовані у 4 групи залежно від отриманих методів лікування. Аналогічно були сформовані у 4 групи пацієнти з діагнозом не-Q ІМ (60 пацієнтів). Досліджені групи були однорідними за віком, статтю, тяжкістю перебігу захворювання, тривалістю постінфарктного періоду, наявністю клінічних проявів декомпенсації, що стало основою для включення осіб в дослідження. Проаналізовано динаміку ЕКГ показників хворих із декомпенсованою СН після перенесеного ІМ під впливом проведеної терапії. У більшості хворих на початку контрольованого лікування мали місце ознаки гіпертрофії ЛШ у поєднанні зі зниженою біоелектричною активністю. Застосована терапія сприяла зменшенню випадків синусової тахікардії в аналогічних закономірностях. Відзначено позитивний вплив досліджуваних препаратів на динаміку порушень ритму серця у пацієнтів із декомпенсованою СН після перенесеного Q ІМ. У процесі лікування хворих із перенесеним не-Q ІМ відмічали також позитивну динаміку ряду ознак ЕКГ, зокрема таких як зниження біоелектричної активності серця та гіпертрофії ЛШ. Зокрема, біоелектрична активність міокарда мала чітку закономірність до зниження через 1 міс і, особливо, 2 міс лікування. Аналізуючи динаміку рівня в крові NT-proBNP встановлено його достовірне зниження в усіх групах хворих після отриманого лікування. Згідно з наведеними даними у табл. 1 усі запропоновані схеми лікування призвели до достовірного зменшення рівня даного пептиду в сироватці крові після завершення лікування. Таким чином, можна зробити висновок, що лікування пацієнтів із декомпенсованою СН, яка виникла після перенесеного Q-QS та не-Q ІМ янтарною кислотою та препаратами аргініну, які володіють протиішемічною, антангінальною, антигіпоксичною, ангіопротекторною діями надає можливість забезпечити адекватне лікування декомпенсованої СН, про що свідчить позитивна динаміка імуноферментних та електрокардіографічних показників. З огляду на це, планується розробити алгоритм оцінки якості проведеної терапії, а також визначити частоту та терміни використання даних пептидів для формування терапевтичних рішень. | ||
| 4. | 
Левандовська Х. В. Цитопротекторна та метаболічна терапія пацієнтів з перенесеним Q-QS та не-Q інфарктом міокарда, ускладненим декомпенсованою серцевою недостатністю у фокусі виконання дозованих фізичних навантажень [Електронний ресурс] / Х. В. Левандовська // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 53-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_4_11 Мета роботи - встановити ефективність відновного лікування хворих з декомпенсованою серцевою недостатністю (СН) у ранньому та пізньому постінфарктному періоді, застосовуючи бурштинову кислоту та препарати аргініну, оцінити їх вплив на толерантність до фізичних навантажень. Обстежено 120 хворих з діагнозом Q-QS та не-Q інфаркт міокарда, (ІМ) в яких зафіксовано декомпенсовану хронічну серцеву недостатність (ХСН) II А - Б стадії за класифікацією В. Х. Василенка та М. Д. Стражеска, III - IV ФК (за NYHA). Хворих з діагнозом Q-QS ІМ (60 пацієнтів) було сформовано у 4 групи залежно від одержаних методів лікування. Аналогічно сформовано у 4 групи пацієнтів з діагнозом не-Q ІМ (60 пацієнтів). Аналізуючи динаміку клінічних ознак під час виконання фізичних навантажень у пацієнтів, що перенесли не-Q ІМ, встановлено незначне зменшення таких ознак, як ангінальний больовий синдром, задишка, порушення ритму, запаморочення у групі осіб, які одержували стандартне лікування. При цьому, застосування бурштинової кислоти, препаратів аргініну, а особливо їх поєднання, значно зменшило клінічні ознаки неадекватної відповіді на фізичні навантаження. Також, пройдена дистанція у пацієнтів, що перенесли Q ІМ, ускладнений декомпенсованою СН протягом першого та, особливо, другого місяця лікування, супроводжувалось вірогідно (p << 0,05). ЧСС у таких хворих на початку терапії зростала з (<$E88,27~symbol С~2,5>) уд/хв до (<$E105,4~symbol С~3,22>) уд/хв (p << 0,05) (на висоті навантаження). Схожі закономірності спостерігались і під час аналізу таких показників, як метаболічні еквіваленти (МЕТ) та спожитого O | ||
| 5. |
Мергель Т. В. Оптимізація викладання дисципліни "лікарська практика в сімейній медицині" на п'ятому курсі медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету [Електронний ресурс] / Т. В. Мергель, У. В. Юсипчук, Х. В. Левандовська, Т. В. Налужна, О. Р. Сарапук // Art of medicine. - 2021. - № 3. - С. 121-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2021_3_21 | ||
| 6. |
Левандовська Х. В. Ефективність кардіопротекторного лікування декомпенсованої серцевої недостатності у хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда у фокусі імуноферментного аналізу [Електронний ресурс] / Х. В. Левандовська, Т. В. Налужна, Т. В. Мергель, У. В. Юсипчук, Т. І. Гриджук // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Пульс. - 2021-2022. - № 16-17. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2021-2022_16-17_4 В Україні, як і в країнах Європи та Америки, хронічна серцева недостатність (ХСН) залишається однією з найактуальніших проблем кардіології. У хворих з перенесеним інфарктом міокарда (ІМ) вона залишається провідним фактором розвитку несприятливих серцево-судинних подій і призводить до зниження якості життя. Ендотеліальна дисфункція - одна з головних ланок формування некомпенсованої серцевої недостатності (СН) у постінфарктному періоді. Альтернативним напрямком у її лікуванні є цитопротекція, в основі якої лежить застосування гемодинамічно нейтральних препаратів, які є енергетичним субстратом і володіють властивостями утворення та зберігання макроергічних сполучень у кардіоміоцитах [2]. Мета роботи - встановлення ефективності кардіопротекторного лікування хворих з декомпенсованою СН у постінфарктному періоді, застосовуючи янтарну кислоту та препарати аргініну, шляхом аналізу показників ST2 і NT-proBNP у даного контингенту хворих. Обстежено 60 хворих із діагнозом Q-QS ІМ, в яких зафіксовано декомпенсовану ХСН II А - Б стадії за класифікацією В. Х. Василенка та М. Д. Стражеска, III - IV ФК (за NYHA). Хворі були сформовані у 4 групи залежно від отриманих методів лікування. Концентрацію NT-proBNP і рівень ST-2 у сироватці крові визначено шляхом імуноферментного аналізу. Дані, отримані під час проведення даного дослідження є надзвичайно важливими для розуміння основних ланок патогенезу виникнення декомпенсованої СН в умовах перенесеного ІМ і надають можливість появі іншого, нового підходу до лікування такого контингенту хворих. У пацієнтів із декомпенсованою СН, що виникла після перенесеного гострого ІМ, базисна терапія з додаванням препаратів аргініну та янтарної кислоти сприяє зниженню рівня в крові NT-proBNP і ST2 після завершення лікування. | ||
| 7. |
Левандовська Х. В. Удосконалення викладання вибіркової дисципліни "актуальні питання кардіології" на шостому курсі медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету [Електронний ресурс] / Х. В. Левандовська // Art of medicine. - 2022. - № 4. - С. 159-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2022_4_28 | ||
| 8. |
Левандовська Х. В. Формування професійної компетентності у студентів-медиків в умовах дистанційного навчання [Електронний ресурс] / Х. В. Левандовська // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2022_26_4_17 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |